посилка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
відправлення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. відправити. 2) спец.Діяльність живого організму, окремого органу тощо. 3) Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка) … Український тлумачний словник
засновок — вку, ч. 1) Передумова, думка, гадка. 2) Посилка (в логіці). 3) діал. Заснування … Український тлумачний словник
платіж — тежу/, ч. 1) Виплата грошей як розрахунок за що небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Податкові платежі. •• Комуна/льні платежі/ платежі юридичних осіб і громадян за користування комунальними послугами. 2) Сума грошей, яка має бути (була) … Український тлумачний словник
посилочка — и, ж. Зменш. пестл. до посилка 2) … Український тлумачний словник
радіоімпульс — у, ч. Короткочасна посилка високочастотних коливань у діапазоні радіохвиль. Короткі радіоімпульси … Український тлумачний словник
цінність — ності, ж. 1) Виражена в грошах вартість чого небудь; ціна. Посилка з оголошеною цінністю. Мінова цінність продукту. 2) перев. мн. Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. || Цінний предмет. •• Матеріа/льні ці/нності ек. всі предмети… … Український тлумачний словник
адресат — сата, ч. Пр. Той, кому посилається лист чи посилка … Словник лемківскої говірки